За перших ознак захворювання необхідно звернутися до сімейного лікаря, не вдаватися до самолікування, а під час хвороби подбати про безпеку рідних та колег (залишатися вдома, використовувати індивідуальний посуд).

Носити маску рекомендовано і потрібно людям, які мають ознаки захворювання: особливо, якщо вони перебувають у місцях масового скупчення людей, у транспорті чи лікарні, у бомбосховищі чи в укритті з недостатньою вентиляцією повітря. В такому випадку маска — обов’язкова для людини, яка занедужала, це дозволяє зменшити ризик зараження інших (здорових осіб) від хворого. Якщо людина відчуває ознаки застуди, краще залишатися вдома та зв’язатися з сімейним лікарем дистанційно.

Коли діти перебувають близько один до одного, існує підвищений ризик того, що вони передадуть одна одній респіраторні захворювання, такі як грип чи COVID-19. Ризик особливо високий серед дітей молодшого віку, які можуть ділитися іграшками, які могли бути у них в руках або в роті. Діти також частіше, ніж дорослі, хворіють на респіраторні захворювання та з більшою ймовірністю поширюють його серед інших, в тому числі серед своїх сімей.

Тому зараз, при проведенні занять в онлайн режимі треба нагадувати дітям основні принципи профілактики гострих респіраторних захворювань.

При проведені батьківськіх зборів нагадуйте їм наступні рекомендації:

Тримати дітей вдома, якщо вони захворіли (це стосується лише легких форм захворювання, при погіршенні стану обов'язково зверніться до свого сімейного лікаря). Дітям потрібен відпочинок, щоб одужати. Без достатнього відпочинку вашій дитині може знадобитися більше часу, щоб відчути себе краще. Людям з ослабленою імунною системою часто потрібно ще більше часу, щоб відновитися.

Уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, триматися на відстані не менше 1 -2 м від хворих людей (краплі, що містять вірус грипу, можуть переміщатися не менше ніж на 1-2 м, тому залишаючись на такій відстані від хворих людей, можна знизити ймовірність того, що ваша дитина захворіє).

Навчати своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання

Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.

Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки. Тому навчіть дітей правильно мити руки.

Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися їх очей носа або рота.

Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп'ютера, телефони і іграшки.

/uploads/editor/321/65140/sitepage_7/files/kir_1.docx

Поради батькам.

Особиста гігієна – запорука здоров’я

Загалом, гігієна відноситься до ряду практик, які зберігають і захищають здоров’я від хвороб. А особиста гігієна, навпаки, стосується підтримання чистоти тіла.

Навчання дітей правилам особистої гігієни є одним з першочергових завдань усіх батьків. Ці навички має набути кожна дитина шляхом систематичного виховання з боку батьків.

Одним з найважливіших аспектів особистої гігієни є догляд за своїм тілом. Гігієна тіла означає підтримувати кожну частину свого тіла в чистоті, щоб залишатися здоровим.

Привчайте дітей мити руки водою з милом перш ніж торкатися їжі; щоразу мити руки після відвідування туалету, поїздки в громадському транспорті, контакту з тваринами. Рушник має бути індивідуальним для кожної дитини.

Використання дезінфікуючого засобу для рук – ще одна корисна звичка, якій ви повинні навчити своїх дітей. У випадках, коли вода занадто холодна для використання, за відсутності доступу до мила чи води, дезінфікуючий засіб для рук може бути дуже зручним, особливо взимку.

Окрема розмова про гігієну шкіри обличчя. Жирну шкіру не слід мити гарячою водою. Це ж стосується і жирного волосся. Гаряча вода, як правило, має властивість стимулювати вироблення шкірного сала. Тим, у кого суха шкіра слід оберігати її від впливу та холоду, і спеки. Важливо зволожувати суху шкіру, тому що в’яне вона швидше.

Гігієна ротової порожнини – це ще одна життєво важлива гігієнічна дія. Якщо не доглядати належним чином, може спричинити неприємний запах з рота, карієс та інші захворювання ротової порожнини. Дитину необхідно привчити чистити зуби вранці і ввечері, навчіть її також користуватися зубною ниткою. Важливо полоскати рот, тому нагадуйте своїм дітям робити це після їжі.

Гігієна волоссямає таке ж велике значення. Неохайне волосся та неправильний догляд за ним можуть призвести до таких проблем, як воші, лупа та інші інфекції шкіри голови. Привчайте дітей мити голову принаймні двічі на тиждень, не ділитися з іншими особистими предметами, такими як гребінці, подушки та головні убори.

Не менш важливо стежити за чистотою нігтів на руках і ногах. Підстригати нігті рекомендується не менше, ніж один раз на 2 тижні. Зверніть увагу дитини на те, що не можна гризти нігті, оскільки під нігтями може накопичуватися багато мікробів і бруду.

Дуже важливо прищепити дитині навичку мити ноги кожного разу, коли діти повертаються зі школи або після гри. Ноги обов’язково потрібно утримувати в чистоті, теплі і сухості – це захистить від простудних і грибкових захворювань. Наголосіть, що необхідно підтримувати чистоту взуття, не можна надягати або міряти чуже взуття.

Дотримуючись правил особистої гігієни, людина захищає себе від негативного впливу зовнішніх подразників.

Все про кір.

/uploads/editor/321/65140/sitepage_7/files/kir.docx

Кір-це небезпечна хвороба./uploads/editor/321/65140/sitepage_7/files/kir_listivka_3_storinki.pdf

/uploads/editor/321/65140/sitepage_7/files/pam_yatka_nasha.doc

/uploads/editor/321/65140/sitepage_7/files/7_porad_pamyatka.jpg
/uploads/editor/321/65140/sitepage_7/files/pam_yatka.pdf

Сили природи - прекрасні засоби загартування організму, тільки треба ними користуватися. Звичайно ж ,не можна вимогати від дітей ,щоб вони діяли "по науці",рахували хвилини свого перебування у воді , на сонці. Вони купаються і загорають насамперед тому ,що їм весело і приємно.Загартування організму водою починають зазвичай з обтирання. Рукавичкою,змоченою водою,обтирають шию,груди,спину,ноги. Потім розтирають сухим рушником до легкого почервоніння шкіри. Початкова температура води для однолрічних дітей повинна бути близько 34^oС,для інших -близько 34^oС. Кожні два-три дні температуру можна знижувати на 1^oС, довівши її до обтирань ,можна переходити до обливань і душів ,дотримуючись при цьому такої ж послідовності.

 ГРИП, ГРВІ, ЗАСТУДА

Профілактика грипу

Слова осінь, зима, застуда, грип для нас є, на жаль, майже синонімами. З початком холодів і дощів ми починаємо «здавати» під натиском різних інфекцій і до того ж заражати один одного.

З настанням холодів ймовірність підхопити таке неприємне захворювання, як грип, багаторазово збільшується. На відміну від застуди, грип проявляється різким підвищенням температури, ломотою в кістках та суглобах, сухим кашлем. При простуді кашель мокрий, а підвищення температури тіла незначне. Як відомо, небезпечним є не стільки сам грип, скільки ускладнення після нього. Пневмонія, різке погіршення слуху, гайморит, захворювання серця і печінки – основні, але далеко не всі ускладнення. Тому профілактика грип є першочерговим завданням з настанням простудного сезону.

Способи профілактики грипу:

Традиційні засоби профілактики грипу

Традиційні засоби профілактики грипу, застуди та ГРЗ дійсно пройшли перевірку часом, однак потрібно врахувати наступне – такі засоби були ефективні в минулому, коли люди жили набагато ближче до природи, і на їх імунітет не діяло стільки руйнівних зовнішніх факторів.

Одним з найвідоміших і спірних способів профілактики грипу є вакцинація. Саме завдяки вакцинації Ви завчасно отримаєте захист від тих бактерій або вірусів, для яких вона була проведена. Якщо Ви потім і захворієте – то в легкій або стертій формі, без ускладнень, оскільки при попаданні відповідного вірусу імунна система зустріне його підготовленою, і активно розмножуватися він не зможе. Особливої актуальності вакцинація (або щеплення) набуває, якщо Ви за родом своєї діяльності змушені їхати в регіон, небезпечний для зараження. Або небезпека у вигляді інфекції сама «приходить» на місце Вашого постійного проживання, як це щороку відбувається з грипом.

Але крім позитивних моментів, вакцинація має і ряд недоліків::

Сучасні засоби профілактики грипу:

До епідемії грипу потрібно готуватися заздалегідь і краще це зробити, скориставшись альтернативою щепленням та провівши своєчасну профілактику грипу за допомогою сучасних лікарських засобів, здатних допомогти не допустити хворобу в сезон простудних захворювань, а якщо вона вже настала – істотно полегшити симптоми її протікання і прискорити одужання.

Одниим з таких засобів є препарат Амізон виробництва компанії «Фармак». Він ефективний як для профілактики, так і для лікування грипу, застуди та ГРЗ. Амізон, на відміну від антибіотиків, стимулює вироблення в організмі інтерферону – природного захисника від вірусів, формуючи швидку реакцію у відповідь на вторгнення хвороботворних мікробів і вірусів. Всього через 6 годин після прийому ліків рівень інтерферону в крові збільшується в 2,5 рази, а через 12 годин – в 4 рази. Таким чином організм сам може впоратись з хворобою. Амізон володіє імуностимулюючими властивостями, а це значить, що якщо його почати приймати ще до хвороби (для профілактики грипу, застуди та ГРЗ), то хвороба омине вас. Причому захист діє не тільки на час прийому профілактичного курсу, а й цілий місяць після його закінчення. На даний момент існує два препарати – для дорослих і дітей (Амізон дитячий).

Прийом Амізону при виникненні перших симптомів захворювання сприяє швидкому зникненню нежитю, кашлю, лихоманки, болю в горлі, поліпшенню загального самопочуття та настрою. Крім того, Амізон не допускає появи небажаних ускладнень після хвороби. Ліки діють незалежно від типу вірусу і відпускаються в аптеках без рецепта лікаря.

ШЛЯХИ ПРОФІЛАКТИКИ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Продукти харчування й вода, які вживаються людиною, занадто далекі від стерильності. Величезна кількість різноманітних бактерій щоденно потрапляє до організму, при цьому нічого страшного від цього не відбувається – велику кількість засобів нейтралізації мікробів придумала природа. Слина людини, яка має бактерицидні властивості, шлунковий сік припиняють дію шкідливих бактерій.

Але не існує людини, яка б жодного разу не хворіла на кишкову інфекцію. Не завжди вдається ковтати ретельно пережовану їжу, іноді споживається надмірна кількість їжі, напоїв, антибіотиків.

Проте, головною причиною кишкової інфекції є недодержання елементарних гігієнічних норм – неправильне зберігання продуктів харчування та продовольчої сировини, брудні руки, мухи. Тому, якими б чудовими захисними властивостями не володів організм людини, завжди його оточує безліч мікробів, нейтралізувати які він самостійно не може.

Збудниками кишкових інфекцій можуть бути бактерії (дизентерійна паличка, сальмонела, стафілокок, паличка брючного тифу, вібріон холери) і деякі віруси. Розмножуючись у кишечнику, усі вони призводять по – перше, до порушення процесу травлення, по – друге, до запалення клітин слизової оболонки кишечника.

Типовим і найбільш характерним наслідком цих двох процесів є основний симптом будь – якої кишкової інфекції – понос. Інші ознаки хвороби – нудота, блювання, біль у животі, підвищення температури тіла, відсутність апетиту, слабкість – зустрічаються часто, але не обов’язково. Слід відмітити, на побутовому й медичному рівні поняття кишкової інфекції різняться. Для звичайної людини наявність поносу свідчить про хворобу на кишкову інфекцією, а для лікаря – головне не симптоми, а шлях ураження. З медичної позиції, будь – яка хвороба, яка передається через ротову порожнину (з їжею, водою, брудними руками – фекально – оральний шлях інфікування) – є типовою кишковою інфекцією. Найрозповсюджений – вірусний гепатит А (хвороба Боткіна). Ураження вірусом завжди відбувається під час його попадання до шлунку, але уражається печінка, при цьому поносу ніякого немає.

Шляхи профілактики кишкових інфекцій достатньо очевидні, ведуть до дотримання елементарних гігієнічних норм: миття рук (особливо ретельно після туалету), термічної обробки їжі та води, дотримання правил зберігання продуктів харчування та продовольчої сировини, ізоляції хворих, годування їх з окремого посуду.

Слід пам’ятати, що найгіршим наслідком поносу є втрата організмом рідини й солей. Без їжі організм може існувати понад двох тижнів, а без адекватного забезпечення водою й солями калію, натрію, кальцію – кілька часів. Запаси води та солей у дитячому організмі занадто малі, тому для маленької дитини кишкові інфекції є реальною загрозою для життя і здоров’я.

Таким чином, важкість кишкової інфекції визначається не частотою випорожнень, а саме ступенем обезводнювання. Визначити ступінь важкості кишкової інфекції може тільки лікар, але імовірність того, що з приводу кожного поносу люди звертатимуться до лікарів невеличка. Тому, слід зауважити, не залежно від того, яку назву має кишкове захворювання, існують певні правила поведінки хворого та його родини.

1. Завжди треба замислитися, що Ви з’їли. Якщо це - Ваш особистий кулінарний шедевр, негайно позбавитися його та звернутися за консультацією до медичного працівника. Якщо це тістечко з супермаркету, то слід проявити усвідомлення та подбати про тих, хто так само поласує й захворіє. Негайно зателефонуйте до районної санітарно – епідеміологічної служби.

2. Кишкова інфекція у будь – якого члена сім’ї – сигнал тривоги для усієї родини. Хворому – відразу індивідуальний посуд, решті – організувати ідеальну чистоту, ретельно мити руки, позбавитися продуктів харчування, у яких Ви не впевнені, увесь посуд прокип’ятити, предмети побуту, туалетні кімнати продезінфікувати.

3. Блювання та понос – засоби захисту організму. Таким чином він намагається позбавитися негативної речовини, яка потрапила до нього. Тому в перші часи не треба дбати про те, щоб ці неприємні процедури припинилися. Навпаки, організму слід допомогти – пити багато рідини й блювати, промиваючи таким чином шлунок, очистити товстий кишечник за допомогою клізми. Для клізми використовується кип’ячена вода, оптимальна температура якої +20°С. Обов’язково слідкувати, щоб уся введена рідина вийшла.

4. Головний принцип допомоги – відновлення втраченої рідини й солей. З цією метою ідеально підходять лікарські засоби, які спеціально виготовлені й містять суміш різних необхідних солей, яку перед вживанням слід розбавити кип’яченою водою, а саме: оралит, регідрон, глюкосолан. За відсутності вказаних засобів можна використати компот з сухофруктів, зелений чай. У всякому випадку пити усе, що є під рукою (мінеральну воду, відвари трав, шипшини тощо), ніж не пити зовсім.

5. Температура напоїв має бути приблизно такою ж, як температура тіла, тоді всмоктування рідини зі шлунку в кров буде максимально швидким.

6. Якщо блювання повторюється часто, пити також треба частіше, але маленькими порціями, щоб не розтягувався шлунок. Лікарські засоби проти блювання, яких в аптеках сьогодні безліч, вживати лише, порадившись з лікарем.

7. Взагалі, існує лише два абсолютно безпечних засобу самостійного лікування кишкової хвороби – голод і рясне вживання рідини. Лікарські препарати можуть призвести до несподіваних наслідків (лише активоване вугілля й «Смекта» доцільні й безпечні для будь – якого організму).

8. Звернутися до лікаря за допомогою треба обов’язково, якщо понос стався у дитини першого року життя та не залежно від віку людини, якщо відсутня тенденція покращення самопочуття протягом доби.

9. Негайно слід звернутися за медичною допомогою у разі, коли:

- через рясне блювання хворий не може пити;

- понад 6 годин відсутнє сечовипускання;

- сухий язик, запали очі, шкіра має сірий відтінок;

- у випорожненнях присутня кров;

- понос припинився, але підсилилося блювання, підвищилася температура тіла.

10. За умов покращення самопочуття не поспішайте їсти звичайні страви, краще 1 – 2 доби додержуватися дієти: вживати рисову або вівсяну каші, чай, нежирний м’який сир.

Слід відмітити, сучасна терапія кишкових інфекцій не передбачає вживання «Фталазолу» і «Левоміцетіну» тому, що причиною виникнення більшості випадків поносу є віруси, на які ці антибактеріальні препарати не впливають зовсім. Крім того, намагаючись знищити шкідливі бактерії, можна разом з тим позбавитися власних кишкових паличок, кисломолочних бактерій і корисних мікробів. Але можна зробити інакше – ввести до організму корисні мікроби, які самостійно виштовхнуть бактерії. Таких лікарських засобів, так званих еубіотиків, світова промисловість виробляє безліч. Саме еубіотики, останнім часом, найчастіше приходять на зміну антибіотикам. А замість активованого вугілля вживають ентеросорбенти, які набагато ефективніші. У будь – якому випадку, сучасний лікар добре володіє знаннями про ефективні засоби лікування кишкових інфекцій та харчових отруєнь і не варто ризикувати здоров’ям власної дитини, керуючись порадами друзів та сусідів.