/uploads/editor/321/65140/sitepage_108/files/mentalne_zdorov_ya_ditei_pid_chas_vii_ni_indd_mentalne_zdorovya_ditej_pid_chas_vijny_print_1.pdf

Кіберполіція застерігає

                                         /uploads/editor/321/65140/sitepage_108/files/dlya_rozmischennya_na_sayti_zo.pdf

/uploads/editor/321/65140/sitepage_108/files/kiberpoliciya_zasterigae_vid_shahraiv_1_.docx

Сьогодні наші діти майже по всій Україні прокинулися від гучних вибухів. Вони пішли не до школи, як це мало би бути цього жовтневого понеділка. А у бомбосховища і підвали. 

Підтримати дитину і допомогти їй впоратися зі страхом допоможуть поради дитячої й сімейної психологині Світлана Ройз. Вона, зокрема, радить діяти за таким алгоритмом:

1⃣ Нормалізація

Дорослий фіксує і пояснює ситуацію: 

“Я бачу, що ти боїшся. Цей звук справді лякає, але він означає, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Про нашу безпеку дбають – тож і нам треба подбати про себе і йти в укриття”.

2⃣ Підтримка

Дорослий сигналізує дитині про підтримку й пропонує дію: 

“Я з тобою і буду з тобою весь час. Хочеш, я візьму тебе на руки, а ти візьмеш свою іграшку (воду, домашнього улюбленця)?”

3⃣ Завершення

Дорослий акцентує, що загроза минула, і відзначає силу дитини:

“Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались”.  

☝️ Можна пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю все, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.

Далі «будуємо» місток до наступних дій: для цього запитуємо дитину про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.

Додаткові прийоми, як зняти напругу і страх у дитини ⬇️

Детальніше про те, як допомогти дитині не боятися сирени й гучних вибухів, читайте на сайті МОЗ за посиланням: https://bit.ly/3TrKpbR

Нажмите здесь, чтобы быстро ответить

Дитина народжується «чистим аркушем паперу», на якому малює його оточення ...

Сім'я в житті дитини посідає найголовніше місце. Першими він бачить своїх батьків і стає їх дзеркалом і відображенням.

Модель взаємодії і сприйняття навколишнього світу він бере з сім'ї, переймає поведінку і звички батьків.

Батьки і близькі родичі можуть справити позитивний вплив на психіку дитини тільки в тому випадку, якщо в сім'ї панує позитивна атмосфера поваги, любові та злагоди.

Для виховання дітей в сім'ї дуже важлива співпраця, спілкування і співпереживання. Дитина повинна бачити в батьках небайдужих співрозмовників і помічників.

Для виховання, заснованого на співпраці, важливо дотримуватися кількох правил:

1) Взаєморозуміння. Батьки повинні розуміти дитячі проблеми своєї дитини, дивитися на них його очима;

2) Чесність. Брехати і лукавити не можна ні за яких обставин;

3) Стриманість. Батьки повинні бути розважливі і стримані в своїх вчинках і ні в якому разі не повинні зганяти свій поганий настрій на дитині;

4) Щирість. Дитина дуже добре відчуває лицемірство і не прощає його нікому;

5) Увага. Не можна ні в якому разі залишати дітей без опіки і уваги.

Не можна пускати процес виховання на самоплив. Дитина повинна бути впевнена в тому, що вона не байдужа своїм батькам.